Міжнародне свято

Всесвітній день туризму

Відзначається — Щорічно 27 Вересня
27 Вересня ^Пт. (дата для 2013 року)
27 Вересня ^Сб. (дата для 2014 року)
27 Вересня ^Нд. (дата для 2015 року)

«У чужій країні мандрівник — мішок з грошима, який всі прагнуть поскоріше спорожнити»

— В. Гюго

Всесвітній день туризмувсі любителі подорожей відзначають 27 вересня. Це свято започаткували члени Всесвітньої туристичної організації. Дата заснування Всесвітнього дня туризму — 27 вересня 1979 року.
Метою свята визначена пропаганда туризму серед мешканців всіх держав. Цей напрямок для багатьох країн є бюджетоформуючим. Крім того, туризм — це запорука пізнання інших культур та посилення дружби між народами.

«Подорожі вчать більше, ніж будь що інше. Іноді один день, проведений в інших місцях, дає більше, ніж десять років життя вдома»

— А. Франс

Всесвітній день туризму можуть святкувати не тільки люди, чий стиль життя пов'язаний з мандрівками та рюкзаком. Турист — це людина, яка прагне до знань. Навіть звичайний виїзд на природу, в далечінь від буденної метушні, для багатьох людей може стати туристичним подорожжю.
Крім цього, Всесвітній день туризму щорічно відзначають люди, які працюють у цій сфері. Вони влаштовують нам відпустки, обслуговують нас в готельних комплексах, влаштовують нам екскурсії та туристичні тури.
Всесвітній день туризму традиційно відзначають вже 30 років поспіль, проводячи в цей день спеціальні злети туристів, різні заходи і туристичні фестивалі.

«Подорож як найбільша наука і серйозна наука допомагає нам знову знайти себе»

— А. Камю

Подія дня

Всесвітній день моря

Відзначається — В останній четвер вересня
26 Вересня ^Чт. (дата для 2013 року)
25 Вересня ^Чт. (дата для 2014 року)
24 Вересня ^Чт. (дата для 2015 року)

«Коли довго дивишся на море, починаєш сумувати за людьми, а коли довго дивишся на людей — по морю»

— Харукі Муракамі

В останній тиждень вересня відзначається Всесвітній день моря. У 2014 році вирішено святкувати цей день 25 вересня. Всесвітній день моря входить до переліку міжнародних днів, що відзначаються під егідою Організації Об'єднаних Націй. Поява цього свята датована 1978 роком, саме тоді було прийнято рішення десятого з'їзду Асамблеї Міжурядової морської консультативної організації щодо заснування Всесвітнього дня моря.

«Якщо море тебе засмучує, ти безнадійний»

— Федеріко Г. Лорка

Ідея святкування Всесвітнього дня моря виникла як реакція на масштабний вилов риби в морях і океанах нашої планети. Бездумні дії людини наносять непоправну шкоду природі і стають причиною зникнення багатьох рідкісних видів риби. Крім того, це призводить до забруднення вод і глобального потепління на планеті.
Одним з факторів, що згубно впливає на стан світового океану, є забруднення вод нафтою. Величезні нафтові плями, що покривають сотні гектарів морських площ, стають причиною загибелі риби. За статистикою, щорічно в світовий океан в результаті аварій потрапляє більше 20 мільйонів барелівнафти.

«Море не підвладне деспотам. На глибині тридцяти футів під водою вони безсилі, тут їх могутність закінчується!»

— Жюль Верн

21 вересня

День працівників лісу

Відзначається — У третю неділю вересня
15 Вересня ^Нд. (дата для 2013 року)
21 Вересня ^Нд. (дата для 2014 року)
20 Вересня ^Нд. (дата для 2015 року)

«Таємниця життя рослини — така ж, як таємниця нашого життя»

— Г. Торо

Ліс — це легені нашої планети. Тому люди, які щодня захищають його і розвивають, по праву заслуговують на своє професійне свято. День працівників лісу відзначають у третю неділю вересня. Дата для 2014 року — 21 вересня. Цей день звертає увагу всіх людей на необхідність турботи про лісові насадженнях, про неприпустимість масової вирубки лісів та їх засмічення.

«Приходячи в гості до природи, не роби нічого, що вважав би непристойним робити в гостях»

— Д. Армонд

День працівників лісу — це свято людей, які примножують всі багатства лісу. Представники цієї професії повинні володіти мудрістю і гуманізмом. Мета їх роботи — забезпечити раціональне використання лісу для потреб людини і зберегти це багатство для наступних поколінь. Ліс — це запорука державної екологічної безпеки і невід'ємна складова народно-господарського комплексу будь-якої країни. За офіційними даними, третину суші на планеті займають ліси. Але їх площа стрімко скорочується через нерозумну вирубки і відсутності планомірних рішень з відродження лісу. На сьогоднішній день загальна площа світового лісу складає 38 мільйонів квадратних метрів.
День працівників лісу відзначають лісники Росії, України, Білорусії та Киргизстану.

«Ліс викликав у мене почуття душевного спокою і затишку. В цьому почутті зникали засмучення, забувалося неприємне»

— М. Горький

Це цікаво

День народження «Смайлика»

19 Вересня 1982 р. (32 років тому)

«Поделись улыбкою своей,
И она к тебе не раз еще вернется»

— м/ф "Крихітка Єнот"

19 вересня 1982 року можна вважати Днем народження «Смайлика». В цей день Скотт Фалман, будучи професором Університету Карнегі-Меллона, запропонував графічно передавати усміхнене обличчя за допомогою трьох символів, які слідують один за іншим: двокрапка, дефіс, закриваюча дужка. Це нововведення отримало просту назву «смайл» (з англ. "Посмішка") і знайшло широке застосування в комп'ютерній сфері — особливо в Інтернеті і соціальних мережах.
З появою першого «смайлика» електронний лексикон істотно поповнився. Три елементарні символи дозволили мільйонам людей виражати свої емоції без слів.

«Смайлик — це візуальний дезодорант. Його зазвичай ставлять, коли юзеру здається, що від нього погано пахне. І він хоче гарантовано пахнути добре»

— Віктор Пєлєвін

День народження «Смайлика» зберігся в електронному вигляді, оскільки Фалман відправив лист на один з головних форумів своєї країни, в якому написав повідомлення з двома смайликами: веселим :-) і сумним :-(.
Створення смайлика спочатку було пов'язане з тим, що користувачі Інтернету часто не знали, як позначити повідомлення жартівливого характеру, щоб це було всім зрозуміло. Однак через десятиліття цей символ став незамінним у сфері електронного спілкування. Зараз смайлик багатоликий, він здатний виражати радість, здивування, захоплення, смуток та інші емоції.

«Найскладніше в написанні дисертації — не ставити смайлики після кожної вдалої думки)))»

— студентський гумор

Новини дня

Міжнародний день охорони озонового шару

Відзначається — Щорічно 16 Вересня
16 Вересня ^Пн. (дата для 2013 року)
16 Вересня ^Вт. (дата для 2014 року)
16 Вересня ^Ср. (дата для 2015 року)

«Там добре, де нас ще немає, але погано там, де ми вже були»

— А.В. Іванов

16 вересня вважаєтьсяМіжнародним днем охорони озонового шару. Це свято, яке звертає увагу всіх людей на одну з найважливіших глобальних проблем людства. З'явилося свято в 1994 році завдяки відповідним рішенням Генеральної Асамблеї ООН, яка таким чином увічнила в пам'яті людей підписання в Монреалі протоколу, який стосується речовин, що руйнують озоновий шар атмосфери. Саме 16 вересня 1987 року країни-учасниці Монреальського з'їзду зобов'язалися обмежити виробництво таких речовин. Серед 36 країн, що підписали протокол, була і Росія. Важливість цього питання полягає в збереженні тонкого газового щита навколо Землі, який захищає всіх нас від згубної сонячної радіації.

«Геракліт стверджував, що в одну річку не можна вступити двічі. Сучасні екологи стверджують, що є ріки, в які не можна вступити і разу»

— Євген Кащеєв

Міжнародний день охорони озонового шару має свій девіз, який звучить так: «Збережи небо: захисти себе і озоновий шар». У цих словах переданo все те значення озонового шару атмосфери, який має цінувати людина. Вчені вважають, що озоновий шар стрімко зменшується, а це загрожує нашій планеті зникненням всього живого. Зараз нерідко можна почути про відкриття нових «озонових дірок». Першу з них виявили в 80-х роках над Антарктидою.

«Охорона середовища завдає шкоди бюджету країни»

— Георгій Александров

Методичні рекомендації

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ ТА ВИВЧЕННЯ ГЕОГРАФІЇ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ  МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ У 2014/15 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

Шкільна географічна освіта у 2014/15 навчальному році

Вивчення географії в 2014/15 навчальному році у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься відповідно до типових навчальних планів, затверджених наказами Міністерства освіти і науки (від 05.02.2009 №66 «Про внесення змін до наказу МОН України від 23.02.2004 №132 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи», від 27.08.2010 № 834 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню» та від 29.05.2014 № 664 «Про внесення змін до наказу МОНмолодьспорту України від 03.04.2012  № 409  «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня»). Нижче наведено розподіл кількості годин (тижневе навантаження) на вивчення географії в основній і старшій  школі:

6 клас - 2 години;

7 клас - 2 години;

8 клас - 1,5 години;

8 клас (поглиблене вивчення) - 3 години;

9 клас - 1,5 години;

9 клас (поглиблене вивчення) - 3 години;

10 клас (рівень стандарту і академічний рівень) - 1,5 години;

10 клас (профільний рівень) - 5 годин;

11 клас (рівень стандарту, академічний рівень) - 0 годин;

11 клас (профільний рівень) - 5 годин.

Вивчення географії у 2014/2015 навчальному році буде здійснюватися за збірниками програм:

1) Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 6-11; видавництво «Перун». 2005, 2006 рр.;

2) Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка; видавництво «Навчальна книга»; 2005 р.;

3) Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. Географія України. Видавництво «Вікторія»; 2008 р.;

4) Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи Географія. Економіка. Рівень стандарту. Академічний рівень. Профільний рівень. – Київ, 2010 р.

Для учнів 7-11 класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 01.06.2012 року №1/9-426 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №17-22, 2012 р.). З повним текстом інструктивно-методичних матеріалів можна також ознайомитися на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки (www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).

Учні шостих класів розпочинають вивчення географії – нового для них предмета за навчальною програмою Географія. 6-9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. Програма також розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки Зміст програми здійснює перехід від пропедевтичного курсу «Природознавство» до систематичних курсів географії та водночас стає основою для їх подальшого вивчення.

Основними завданнями курсу «Загальна географія» є знайомство з географією як наукою, з процесами, що відбуваються в оболонках земної кулі як складових географічної оболонки, формування знань про існуючі в природі взаємозв’язки й закономірності та особистісно-значущих вмінь щодо роботи з планом, картою, визначення місцеположення географічних об’єктів.

Зміст курсу включає в себе «Вступ» та чотири розділи: «Розвиток географічних знань про Землю», «Земля на плані і карті», «Оболонки Землі», «Планета людей». Порівняно з навчальною програмою 2005 року зміст розділів і тем зазнав якісних змін. Зокрема, в результаті застосування географічного принципу до аналізу подорожей та відкриттів теми «Епоха Великих географічних відкриттів» та «Географія Нового часу» об’єднано в одну тему «Відкриття нових земель та навколосвітні подорожі»,  тему «Географічна оболонка» замінено темою «Природні комплекси», розділи «Земля – планета людей» і «Людина та географічна оболонка» об’єднано в розділ «Планета людей».

Отже, початковий курс географії є основою системи природничо-географічної освіти і розглядає такі наріжні питання: відомості про географічні подорожі та дослідження Землі, топографічний план та особливості зображення земної кулі на глобусі й карті, про сфери Землі (літо-, гідро-, атмо-, біосферу та географічну оболонку), про методи їх дослідження, планетарні закономірності, про основні компоненти природного комплексу та взаємозв’язки між ними, про кількість і рух населення земної кулі, його расовий склад, положення України та окремих держав на політичній карті світу та про вплив людини на природу.

Знання про літосферу, гідросферу, атмосферу і біосферу підводять учнів до поняття про географічну оболонку та прояв у ній певних закономірностей.

Перед вчителем географії поставлені цілі, для досягнення яких йому необхідно розв’язувати наступні навчально-методичні завдання:

·         розвивати пізнавальний інтерес учнів до об’єктів і процесів навколишнього світу;

·         навчити встановлювати зв’язки в системі географічних знань й на цій основі формувати навчально-пізнавальну, інформаційну, картографічну та комунікативну компетенції;

·         залучати учнів до практичної діяльності щодо застосування отриманих географічних знань і вмінь у повсякденному житті.

Дуже важливо з перших уроків вивчення предмета в 6-му класі показати практичне значення географії в житті людини, підкреслюючи, що сьогодні одним із головних завдань фізичної географії є передбачення тих змін у природі, які можуть відбутися в результаті стихійних лих та нераціональної господарської діяльності людини.

Для організації діяльнісного підходу та формування предметних і практичних компетентностей учнів у 6-му класі пропонується виконання 9 практичних робіт, 4 з яких оцінюються обов’язково, решта – на вибір учителя. Практичні роботи передбачають роботу з контурними картами та картами атласу, розв’язування географічних задач, побудову графіків і діаграм, дослідження компонентів природи та їх взаємозв’язків на прикладі одного з природних комплексів своєї місцевості, тобто на основі використання місцевого краєзнавчого матеріалу. Працюючи з джерелами картографічної інформації, учні повинні засвоїти певну географічну номенклатуру, що передбачена програмою та навчитися наносити її на контурну карту, дотримуючись загальноприйнятих вимог. У процесі розв’язування географічних задач, побудові графіків і діаграм значну роль у засвоєнні навчального матеріалу на цьому етапі відіграє математика. Вона включає в себе поняття про масштаб, про градус, про кути і вимірювання їх транспортиром, про додатні і від’ємні числа, відсотки, проміле, середнє арифметичне. Знання з математики готують учнів до робіт на місцевості по вимірюванню відстаней, крутості схилів, визначенні азимутів. Спираючись на математичні знання, учні легше засвоять поняття про масштаб, абсолютну висоту, зуміють обчислити середні багаторічні дані на підставі спостережень за елементами погоди, зможуть зрозуміти матеріал про відносну та абсолютну вологість та солоність води у Світовому океані. Крім практичних робіт, програмою з географії для 6-го класу рекомендується проведення досліджень як елементу творчої діяльності школярів. Цей вид роботи проводиться під керівництвом учителя, який визначає основну мету досліджень, та за активної участі членів родини учня. Дослідження проводяться за вибором і бажанням учня і оцінюється відповідно як творча робота. Форму виконання і подачі роботи вчитель рекомендує, а учень обирає довільно (міні-проекти, есе, презентації тощо). Дослідження, як один з нових складниківів у навчальній програмі з географії, передбачає планомірну і систематичну роботу вчителя щодо розвитку в учнів дослідницьких умінь. Враховуючи, що рушійною силою будь-якої дослідницької діяльності є цікавість, слід насамперед створити на уроці географії умови, які б спонукали учнів до зацікавленості у виконанні дослідницьких завдань. Крім того, застосування досліджень як навчальної технології сприятиме формуванню мотивації шестикласників до вивчення географії, активізації їх  пізнавальної діяльності. Основними завданнями  організації досліджень у процесі вивчення географії у 6-му класі є:

·         ознайомити  шестикласників з основними прийомами дослідницької роботи, як – от: аналіз, синтез, порівняння, співставлення, аргументованість (доказовість) та ін.;

·         вчити учнів застосовувати прийоми дослідження під час ознайомлення з географічними явищами, процесами у відповідних темах навчальної програми;

·         максимально спиратися на індивідуальний життєвий дослідницький досвід шестикласників;

·         розвивати індивідуальні дослідницькі вміння та творчі можливості кожної дитини, формуючи тим самим їхній попередній науково-дослідницький досвід;

·         допомагати кожному учню пізнати себе, розкрити свої здібності, самореалізуватися в процесі дослідницької роботи. 

Формування в учнів 6-го класу дослідницьких умінь відбувається поетапно з постійним підвищенням ступеня їх самостійності, поступово перетворюючи їх на активних учасників та співавторів дослідницьких ідей.

Запропоновані в навчальній програмі теми та проблеми дослідження можуть виконуватися як під час уроку, так й у позаурочний час, зокрема як індивідуальне (домашнє) завдання, а також у позашкільній роботі, наприклад, під час екскурсій чи проведення спостережень, гуртковій роботі. Будь-яка із запропонованих проблем дослідження може стати й головною проблемою уроку чи його фрагменту з відповідної теми. На уроках чи у позаурочний час, де проводиться дослідження, варто використовувати різні форми його проведення: колективну, групову, парну чи індивідуальну. 

Підготовка завдань дослідницького характеру потребуватиме від учителя більших розумових зусиль і витрат часу, аби ця робота не перетворилася лише на скачування учнями інформації з Інтернету. Тому слід наголошувати школярам, що пошук, накопичення  та опрацювання зібраної інформації згідно з проблемою дослідження є дуже важливими, для того аби в проблемі, що досліджується, досягти певного результату. Також учителю варто звертати увагу учнів й на те, якими методами (прийомами) цю інформацію краще опрацювати, як коректно сформулювати мету, визначити об’єкт і предмет дослідження, яким чином краще оформити результати.  Можна з шестикласниками говорити й про те, що дослідження бувають як суто теоретичними, так й практичними (прикладними), та пояснити різницю між ними.

Очікуваним результатом проведення передбачених програмою досліджень є передусім оптимальне засвоєння учнями навчального матеріалу (географічних фактів, понять, закономірностей), розвиток зазначених вище дослідницьких умінь та розвиток особистості учня (його пізнавальної активності, креативності, цікавості, наполегливості у розв’язанні поставлених завдань, охайності в оформленні результатів роботи тощо). Важливим моментом повинна стати публічність результатів проведених досліджень, їх обговорення на уроках, на спеціально організованих виставках, у шкільній пресі та процес їх оцінювання.

Отже, оцінювання навчальних досягнень учнів з географії в цілому здійснюється з урахуванням їх індивідуальних особливостей і передбачає диференційований підхід щодо його організації. Критерієм оцінки роботи учнів є не стільки обсяг навчального матеріалу, що залишився в пам'яті, скільки вміння його аналізувати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, використовувати в життєвих ситуаціях, самостійно здобувати знання.

До використання у 6 класі Міністерством рекомендовано три підручники:

·        «Географія» підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Бойко В.М., Міхелі С.В.), «СИЦИЯ», 2014;

·        «Географія» підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш.), «Ґенеза», 2014;

·        «Географія» підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Гільберг Т.Г., Паламарчук Л.Б.), «Грамота», 2014.

Підручники відзначаються певною новизною у формуванні цілісної системи географічних знань, що пояснюється специфічним характером використання авторами своїх підходів та моделей підручника. Додаток № 1

Рекомендації до виконання практичних робіт, які передбачені навчальною програмою. Орієнтація географічної освіти на компетентнісний підхід робить акцент на практичну складову шкільної дисципліни, оскільки її зміст лежить в основі формування ключових компетентностей як освітніх результатів. Досягнення педагогічних цілей дозволяє акцентувати увагу в навчальному процесі на діяльнісній частині його змісту, тобто посиленні уваги на формуванні вмінь школярів. Тому виконання практичних робіт є важливою і невід‘ємною частиною навчального процесу. Практична частина програми складається з практичних робіт та навчальної практики й екскурсій:

·        7 клас – 12 практичних робіт;

·        8 клас – 7 практичних робіт;

·        9 клас – 10 практичних робіт;

·        10 клас – 4 практичні роботи (академічний рівень і рівень стандарту).

Оцінювання практичних робіт з географії здійснюється на розсуд учителя і в залежності від способу виконання (фронтальне, групове, індивідуальне) або у всіх учнів класу, або вибірково в окремих учнів. У кожному семестрі обов’язково оцінюється дві практичні роботи, які також визначає вчитель.

Практичні роботи оформляються в робочих зошитах. У навчальному процесі можуть використовуватись робочі зошити або зошити для практичних робіт з друкованою основою (практикуми), які мають відповідний гриф МОН або схвалені для використання у загальноосвітніх навчальних закладах, якщо  від дати надання схвалення чи грифа даному посібникові минуло не більше п’яти років.

2014-2015 навчальний рік

Шановні друзі!
Вітаю з початком нового навчального року!
Навчатись на відмінно 
Бажаю вам віднині. 
Батькам своїм на радість, 
На славу Україні!