Нормативно-правова база


Особливості організації та проведення учнівських олімпіад з географії

 
Пріоритетним напрямком розвитку шкільної освіти є гуманізація навчання. Провідну роль при цьому відіграє особистісний підхід. Він передбачає врахування потреб та інтересів учнів, реалізацію диференційованого підходу до навчання. Особливо важливим завданням освіти стає виявлення, навчання та виховання обдарованих дітей, формування творчої особистості на всіх етапах її розвитку. 
З-поміж різноманітних форм і методів роботи з обдарованими учнями провідне місце займають предметні олімпіади, зокрема з географії. 
Олімпіада – це одна із форм позакласної роботи, яка прилучає учнів до географії та сприяє розвитку пізнавальних інтересів учнів, обґрунтовує вибір майбутньої професії, підвищує науково-методичний рівень викладання географії в школі. 
Чим вищий етап проведення олімпіади – тим більш вузьке коло його учасників, більші вимоги до рівня їх підготовки й конкретніша мета: завоювати одне з призових місць, щоб мати пільги вступу до географічних факультетів вищих навчальних закладів. 
Більшість учасників олімпіад не ставлять за мету стати професіональними географами. Залучення великої кількості учнів до шкільних та районних олімпіад дає можливість підвищити рівень їхньої географічної культури, випробувати свій інтелект. Олімпіади надають учням змогу перевірити свої знання й уміння в умовах змагання, зіставити їх зі знаннями й уміннями однолітків. 
При підготовці до олімпіад учитель одночасно вирішує дві задачі:
1. як підвищити загальний інтерес учнів до географічних знань;
2. як виявити тих із них, хто пов’язує своє майбутнє із застосуванням географічних знань, допомогти їм реалізувати відповідні здібності та розвинути здатність до самоосвіти. ( часто вчитель займається з учнем який показує високі результати з багатьох предметів, і не планує пов’язувати своє життя саме з географією. Але найбільш результативною буде співпраця вчителя й учня, який вирішив присвятити себе географії. Як розпізнати таку дитину?
Це допитлива дитина, з широким колом інтересів, не обов’язково відмінник, але з гарною уявною пам’яттю, подобається вивчати географічну карту, інтелектуальні ігри, працелюбна й самостійна.  Для учасників змагань важливим є такі якості, як уміння логічно мислити й складати план відповіді, концентрувати увагу на головному, мати розбірливий почерк. 
Важливо, щоб діти й учителі не перебували в стані стресу при очікуванні змісту олімпіадних завдань й оцінки результатів їх виконання. Головне – щоб діти після підбиття підсумків олімпіади не втрачали бажання працювати надалі, а  вчителі сприймали результати олімпіад як об’єктивний показник і стимул до вдосконалення методів та форм своєї подальшої роботи. Адже успіх чи не успіх учня – це до певної міри й оцінка діяльності вчителя.  
 
Методичні рекомендації щодо організації та проведення шкільних олімпіад
(на жаль, в багатьох навчальних закладах проходить формально)
Базуються на Положенні «Про Всеукраїнські  учнівські олімпіади з базових дисциплін..» наказ № 305 від 18.08.1998 року. 
Шкільний етап – наймасовіший етап і найважливіший у пізнавальному і профорієнтаційному плані. 
Очолює вчитель географії, голова МО;
Велика підготовча робота (зацікавити учнів предметом, наочністю, позакласними формами роботи);
Добровільний принцип та зацікавленість;
Учні 7-11 класів;
Жовтень (наказ адміністрації школи)
Доступні завдання; (дещо підвищений рівень складності, бажано декілька завдань за попередні роки)
1. теоретичні (2);
2. практичні (1-2);
3. тестові (10).
За формою проведення :    очним (цікава формуліровка),  або заочним (творчі завдання, доповіді, реферати, робота з додатковою літературою, виконання практичних завдань); учні самі складають завдання , а потім відповідають.
Можна користуватися шкільним навчальним атласом;
Оцінювання (кожне завдання оцінюється відповідними балами учень набирає кількість балів за результатами виконаних завдань);
Визначення переможців, висвітлювання результатів в шкільних газетах, по радіо.
Підготовка учасників  до наступного етапу. 
 
Другий районний (міський) етап географічних олімпіад
Листопад – грудень;
Учні 7-11 класів;
Склад оргкомітету і журі – наказ відділу освіти ;
Методист з географії –відповідальний за проведення олімпіади;
Конверт із завданнями розкривається у присутності більшої частини складу журі за годину до початку олімпіади;
Заборонено учням користуватися атласами, калькуляторами, мобільними телефонами;
Оргкомітет завчасно повідомляє про обладнання ( лінійки, к/к, олівці);
Завдання виконуються у присутності 2-3 учителів з різних шкіл району (міста);
Роботи перевіряються у день змагань;
Кожен з учасників у визначений оргкомітетом термін має право подати заяву на апеляцію;
 
Третій, обласний етап всеукраїнської  олімпіади  з географії 
Січень-лютий;
Учні 8-11 класів;
Наказ управління освіти облдержадміністрації (склад оргкомітету та журі);
Два тури : перший ( теоретичний + тестовий), другий ( практичний); 
Кожен з учасників у визначений оргкомітетом термін має право подати заяву на апеляцію;
Переможців олімпіад викликають на відбірково-тренувальні збори 
 
ІУ (заключний) етап всеукраїнської  олімпіади  з географії
Березень;
Учні 8-11 класів;
Два тури : перший ( теоретичний + тестовий), другий ( практичний); 
Теоретичні завдання географічних олімпіад
Варіанти подачі (послідовний, комплексний);
За рівнем складності (репродуктивний, продуктивний, проблемний, творчий);
За охопленням матеріалу (вузькі за змістом, знання з різних тем одного курсу, завдання з попередніх курсів, завдання між предметного характеру);
За формою (традиційні, в ігровій формі).
Тренувальні теоретичні завдання
1. Складіть характеристику вод Індійського океану (температура, солоність, система течій). 7.Р.
2. Чому океанічний тип земної кори має молодший вік, ніж материковий? Як і де утворюється земна кора материкового типу. 7П.
3. Спрогнозуйте зміни складових частин гідросфери, які відбуваються внаслідок швидкого танення льодовиків. 7 Т.
4. Доведіть зв'язок між загальними рисами рельєфу Європи і її тектонічною будовою. 8Пробл. 
5. Що ви знаєте про родовища алмазів та інших дорогоцінних і напівдорогоційних каменів на території України. У межах яких геологічних структур і форм рельєфу вони поширені? 8 Р
6. Охарактеризуйте особливості традиційного житла населення різних частин України (за особливостями архітектури й внутрішнього облаштування будівель, використання будівельних матеріалів тощо). Поясніть їх залежність від природних умов. 9 Т
7. За типовим планом дайте комплексну фізико-географічну характеристику свого населеного пункту. 9П
8. Як пов’язані вікова і статева структури населення й тип його відтворення? 10 П.
9. Поясніть чому розміщення хімічних виробництв часто відірване від сировинних баз? 11 П
Пам’ятка учасникові олімпіади щодо виконання теоретичних завдань
1. не заповнюйте першу сторінку зошита: вона призначена для виставлення оцінок членами журі;
2. не забувайте залишати поля ( на них члени журі роблять помітки);
3. не допускайте у роботі будь-які виділення тексту, відповіді іншим кольором, підкреслювання;
4. починайте давати відповіді з будь-якого завдання за черговістю, пронумерувавши його цифрою, якою воно позначено в комплекті завдань;
5. починайте кожне нове завдання з нової сторінки;
6. уважно прочитайте й усвідомте суть отриманого завдання;
7. складіть план відповіді на чернетці;
8. відповідайте на питання по суті, якомого більш точно й повно;
9. давайте чітку визначення понять;
10. робіть висновки  й узагальнення в кінці виконаного завдання. 
11. пишіть каліграфічно і охайно. 
 
Практичні  завдання географічних олімпіад
(націлені на виявлення рівня сформованості вмінь і навичок розробляти й аналізувати моделі географічних об’єктів і явищ, вести обрахунки їх кількісних показників)
Практичні роботи 
1. за географічними, контурними, топографічними картами; 
2. складання та аналіз картосхем, діаграм, профілів; 
3. складання таблиць,
Географічні задачі;
1. на знання математичної основи географічних карт
2. за топографічними картами й планами;
3. на визначення різниці в місцевому й поясному часі;
4. на визначення висоти Сонця і Полярної зірки;
5. на зміни атмосферного тиску й температури повітря з висотою;
6. задачі з економічної та соціальної географії.
За рівнем складності (репродуктивний, продуктивний, проблемний, творчий);
За рівнем охоплення матеріалу (сформовані впродовж вивчення теми з курсу географії цього року навчання; розраховані на комплексну перевірку вмінь з різних тем одного курсу; з попередніх курсів; між предметного характеру);
Тренувальні практичні завдання 
1. Визначте протяжність Пд.. Америки по 700зх. д., відстань між Африкою і Пд.. Америкою по екватору.
2. На к/к відобразіть систему течій Атлантичного океану;
3. Схематично зобразіть профіль дна Тихого океану по 400 пн. ш.
4. Складіть таблицю «Класифікація гірських порід за походженням»
5. Порівняйте форм рельєфу: Придніпровську височину, Середньосибірське плоскогір’я, Амазонську низовину. Що спільного й відмінного в їх висоті й походженні? Заповніть таблицю.
 
Пам’ятка учасникові олімпіади щодо виконання практичних завдань
1. Виконуйте задачі спочатку на чернетці;
2. записуйте не тільки відповідь, а й всі послідовні дії які ви виконували.
3. запропонуйте кілька варіантів розв’язання задачі;
4. виконуйте порівняльні завдання у вигляді таблиці;
5. дотримуйтесь типових планів характеристик географічних об’єктів.
6. під час виконання завдань на к/к дотримуйтеся правил оформлення; 
7. Графічні роботи виконуйте акуратно й чітко.
 
Тестові   завдання географічних олімпіад
(Тести – одна із  обов’язкових складових частин кожного етапу олімпіади з географії. Завдяки значній кількості (10-20, 20-30) вони дають змогу комплексно перевірити рівень географічних знань і вмінь, даючи коротку відповідь. )
За рівнем складності (першого рівня складності (відкритого типу) ІІ, ІІІ рівня )
(учням старших класів треба звикати до тестових завдань різного рівня складності, як підготовка до ЗНО);
 
Пам’ятка учасникові олімпіади щодо виконання тестових завдань
1. обвести кружечком правильну відповідь;
2. будь-які виправлення заборонені;
3. відповіді обводять ручкою.
 
Тренувальні тестові завдання
1. Який нселений пункт Кіровоградськоїобласті є найзахіднішим?
     а) Гайворон;      б) Вільшанка;      в) Онуфріївка. 
(І рівня складності, в яких треба обвести кружечком одну правильну відповідь)
2. За переліком  сусідніх обласних центрів (Черкаси, Суми, Київ, Харків, Кіровоград, Чернігів, Дніпропетровськ) визначте назву області України.  ( ІІ рівень складності, треба самостійно визначити об′єкт)
3. Розставте цифри (1,2,3,4) біля прізвищ відкривачів-мореплавців і дослідників Світового океану у послідовності, яка відповідає часу провдення ним відкриттів чи досліджень ( від ХУІ – ХХ століття) 
     а) Френсіс Дрейк;                               б) Жак-Ів Кусто;
     в) Юрій Лисянський;                          г) Джеймс Кук.
(ІІІ рівня складності, в яких треба самостійно розтавити об′єкти у певному порядку)
Література:
1. Булава Л.М. Готуємось до географічних олімпіад.-Х.: Видавнича група «Основа», 2008.
2. Жемеров О.О. Олімпіадні завдання з розв’язанням. –Х.: Видавнича група «Основа», 2008.
3. Супричов О.В. Збірник олімпіад них завдань з географії. – Абетка – Нова, 2006.
4. Олімпіади з географії / Упорядник Н. Муніч, В.Серебрій. – К.: Б-ка «Шкільний світ»
5. книга вчителя географії: Довідково-методичне видання / упорядник Н.В. Лєскова, В.М. Проценко, - Харків: Торсінг плюс, 2005.
 
 

Методичні рекомендації

"Самоосвіта  вчителя  в міжатестаційний   період"

Схвалено
методичною радою районного методичного кабінету відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації
протокол №1 від 30 серпня 2013 року
Вільшанка 2013
 
Вступ
Згідно із Законом України "Про освіту" "педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру".
     Сьогоднішня модель педагогічного працівника передбачає готовність до застосування нових освітянських ідей, здатність постійно навчатись, бути в постійному творчому пошуку. Ці якості не видаються додатком до диплома про педагогічну освіту, а формуються в щоденний педагогічній практиці.
     Дуже важливо, щоб педагог зміг розгледіти, а іноді – відчути здатність до творчості, вчасно дати поштовх, яких викликає бажання ступити вперед. І якщо досвідчений керівник навчального закладу чи методист зуміє розпізнати цей паросток, докладе певних зусиль для його розвитку, результат перейде очікування.
     Початок роботи потребує чіткого визначення: на якому рівні професійної компетентності знаходиться конкретний педагог у даний час; наскільки він здатен до зростання; чи здатний до самоосвітньої діяльності; якої саме методичної допомоги він потребує тощо.
     Професійна некомпетентність є значним недоліком у будь-якій професії, оскільки вона є причиною претензій і нарікань.
     Труднощі в учителя найчастіше викликають зовнішні чинники. Вони залежать від рівня компетентності вчителя, а значить і від його освітньої та моральної підготовленості до педагогічної роботи, його ставлення до обраної справи, ступеня покликання та професійної придатності. Одним із найбільш ефективних засобів підвищення професійної компетентності педагога й сьогодні називають самоосвітню діяльність.
     Самоосвіта педагога – свідома діяльність з удосконалення своєї особистості як фахівця: адаптування своїх індивідуального неповторних якостей до вимог педагогічної діяльності, постійне підвищення професійної компетентності та неперервне вдосконалення якостей своєї особистості. А оскільки навчити самого себе значно складніше, ніж когось, вона передбачає методичний супровід. Він має бути багаторівневий і обов’язково поступовий.
     Тут буде доречно розглянути "Принцип восьми само", запропонований Н. Бухловою: самооцінка, самооблік, самовизначення, самоорганізація, самореалізація, самокритичність, самоконтроль, саморозвиток.
     На підготовчому етапі велику роль відіграє готовність до постійного зросту, до творчості. Головним етапом підготовки педагога до самоосвітньої діяльності вважається діагностичний. Сучасна педагогіка дає широкий спектр форм і методів діагностики рівня педагогічної майстерності (анкети, опитувальники, тести, програми тощо), які допоможуть визначити рівень методичної підготовки педагога, педагогічної майстерності.
     Але результативність самоосвітня діяльність матиме тоді, коли правильно спланована, бо можна щодня гортати сторінки науково-методичної преси чи спеціальних сайтів Інтернету та залишатись на низькому професійному рівні.
     Саме тому виключного значення надається програмам самоосвітньої діяльності педагогічного працівника. Правильно розроблені програми, плани дадуть змогу педагогові відчути свої можливості. За словами В. Сухомлинського "немає людей більш допитливих, невгамовних, більш одержимих думками про творчість, як учителі".
     Оскільки творчість – це діяльність, результатом якої є щось якісно нове, неповторне, оригінальне і навіть суспільно-унікальне, то кожного керівника закладу чи методиста турбує питання: як сформувати здібність до творчої роботи та як підтримувати світоч творчості, щоб він якомога довше не загасав, і давав плоди.
     Навчання педагога не може мати зупинок, перерв, не може закінчуватись. К. Ушинський зазначав, що "учитель живе до тих пір, доки вчиться, як тільки він перестає вчитись у ньому вмирає вчитель". Самовдосконалення як соціальний процес базується на вимогах суспільства та професії до особистості фахівця. Причому вимоги, що пред’являються спеціалісту, повинні бути вище тих можливостей, що має людина (О. Бодальов).
     Ще однією важливою передумовою процесу самовдосконалення є ставлення самого фахівця до вимог, що висуваються. Звісно, якщо він байдуже ставиться до них, про розвиток особистості не йдеться. Необхідно формувати самосвідомість людини як творчого професіонала. Зміст такої підготовки ґрунтується, перш за все, на гуманістичному уявленні про завдання професійної діяльності, бажаних якостях людини, зокрема, її фахової свідомості та мислення, творчих активних дій у рамках відведеної компетенції.
     Структура процесу самовдосконалення складається із чотирьох етапів: самоусвідомлення та прийняття рішення здійснювати процес самовдосконалення; планування та вироблення програми самовдосконалення; безпосередня практична діяльність з реалізації поставлених завдань, пов’язаних із роботою над самим собою; самоконтроль та самокорекція цієї діяльності.
     Самоосвіта педагога – це провідна форма вдосконалення професійної компетентності, що полягає в засвоєнні, оновленні, поширенні та поглибленні знань, узагальненні досвіду шляхом цілеспрямованої, системної самоосвітньої роботи, спрямованої на саморозвиток і самовдосконалення особистості, задоволення власних інтересів і об’єктивних потреб освітнього закладу.
     Самоосвіта педагога не повинна зводитись до відновлення знань, якими він оволодів у ВНЗ, мова йде про ознайомлення з новітніми педагогічними та психологічними дослідженнями, пошук нових напрямів у методиці й організації навчально-виховного процесу, розгляд на високому науковому рівні педагогічних проблем, що викликають утруднення у практичній роботі. Проблема самоосвіти педагога в контексті його професійної самосвідомості має поступальний рух.
     На сьогодні виникла необхідність у більш глибокому вивченні діяльності педагога з метою визначення рівня його професійної підготовки, компетентності, об’єктивної оцінки його праці. Сьогодні педагоги повинні розуміти, що бути гарним професіоналом означає бути в постійному пошуку, зростанні, розвитку. Праця педагога відрізняється високою мобільністю, надзвичайною складністю, вимагає від нього глибоких і різнобічних наукових професійних знань, умінь, навичок, що становлять основу професійної компетентності. Підвищення професійної компетентності педагога   запорука успішного реформування системи освіти в цілому.
     Методика та техніка самоосвіти безпосередньо пов’язані з рівнем сформованості в педагогів системи основних педагогічних умінь:
вивчити необхідну літературу та передовий педагогічний досвід;
виокремити з літератури, що вивчається, та передового педагогічного досвіду основні актуальні положення, факти, явища, що піднімають теоретичний і методичний рівень педагога;
відібрати з прочитаного та побаченого педагогом думки та методичні знахідки для апробації власній педагогічній діяльності;
систематизувати та розробити науково-методичні узагальнення;
упровадити досягнення психолого-педагогічної науки та педагогічної практики у власний досвід роботи з учнями.
     Метою роботи над темами самоосвіти є систематичне підвищення педагогами свого професійного рівня.
     Основні завдання самоосвіти: удосконалення теоретичних знань, професійної компетентності педагога, вихователя; оволодівання новими формами, методами, прийомами навчання і виховання учнів; вивчення та впровадження в практику передового педагогічного досвіду, новітніх досягнень педагогічної, психологічної наук, нових педагогічних технологій; розвиток у навчальному закладі інноваційних процесів.
     Тема самоосвіти визначається, виходячи з методичної теми навчального закладу, утруднень самого педагога, специфіки його індивідуальних інтересів тощо.
     Існують індивідуальні, групові та колективні форми самоосвітньої діяльності педагога. Ініціатором вибору форм є сам педагог, хоча на її організацію часто впливають інші: керівники методичних об’єднань, курсів підвищення кваліфікації, які ініціюють і стимулюють діяльність педагога. Групові та колективні форми у вигляді діяльності методичного об’єднання, семінарів, практикумів тощо організуються адміністрацією навчального закладу.
     Результат самоосвіти може мати різні форми представлення.
     Традиційні форми: доповідь; виступ на семінарі; виступ на педагогічні раді; виступ на засіданні методичного об’єднання; дидактичний матеріал; розробка пакету стандартного поурочного планування з теми чи групи тем; комплект дидактичного матеріалу з предмета; збірники практичних, контрольних робіт; розробка комплекту роздаткового матеріалу з предмета; розробка тематичних класних годин, батьківських зборів чи позакласних заходів; розробка пакету олімпіадного матеріалу для підготовки учнів; база даних питань і задач з предмета тощо.
     Інноваційні форми: проект; розробка електронних уроків, посібників тощо; розробка пакету тестового матеріалу в електронних оболонках; створення особистої методичної чи предметної web-сторінки; створення електронної бібліотеки творів художньої літератури згідно програм тощо.
     Науково-методичні форми: методичний посібник; навчальний посібник; стаття до фахового видання; науково-методична розробка; методичний чи діагностичний кейс; створення термінологічного словника; творчий звіт тощо.
     Самоосвітня діяльність педагога успішно здійснюється при наявності таких ознак:
реалізується як процес пізнання, що передбачає не просте закріплення професійних знань і засвоєння уже відомої наукової інформації, а має на меті одержання нових наукових методичних знань, практичних навичок тощо;
повинна бути безупинною, поповнення нових знань може здійснюватися на основі попередньої підготовки педагогів;
повинна сприяти оволодінню педагогом застосування професійних знань у його практичній діяльності.
     Самоосвіта педагога буде продуктивною за таких умов:
у процесі самоосвіти реалізується потреба особистості у власному розвитку;
педагог уміє визначити свої сильні і слабкі сторони, володіє способами самопізнання та самоаналізу, є відкритим до змін;
володіє розвинутою здатністю до рефлексії, тобто діяльності особистості, що спрямована на усвідомлення власних дій, почуттів, аналіз цієї діяльності та формулювання висновків;
програма професійного саморозвитку, самоосвіти містить у собі можливості дослідницької, пошукової, творчої діяльності;
педагог є готовим до творчості;
існує зв’язок особистісного та професійного розвитку й саморозвитку.
     Чи готові ви до самоосвіти? Чи потрібно це вам? Чи не занадто ви впевнені у своїй майстерності? Поставте розділовий знак (., !, ?) у виразі "Моя професійна компетентність досконала _". Покажіть цю відповідь представнику адміністрації вашого навчального закладу, методисту чи практичному психологу та дізнайтесь думку фахівця про стан вашої внутрішньої готовності до самовдосконалення.
     І завжди пам’ятайте слова Джимі Рона – усесвітньо відомого філософа бізнесу, який розробляв стратегії діяльності Coca-Cola, I.B.M., Xerox, General Motors і був особистим бізнес-тренером Білла Гейтса: "Формальна освіта допоможе вам вижити, а самоосвіта приведе вас до успіху".
 
Хто дорожить життям думки, 
той знає дуже добре, що справжньою 
освітою є тільки самоосвіта...
                                              Д.Писарєв
ПЛАН 
самоосвіти  вчителя___________________________________________                
 на 2013/2014 навчальний рік
 
№ п/п Тема Термін Форма  узагальнення Примітка
 
І. Опрацювання нормативних документів державної, галузевої та відомчої чинності
 
1.1 Вивчення законодавчих актів про освіту:
Загальні положення
Навчально – виховний процес
Методичне забезпечення
1.2 Вивчення й аналіз:
 навчальних планів, програм з предмету_____________________________  
підручників, посібників____________________________
інструктивних матеріалів____________________________
 
 
ІІ. Психолого – педагогічна підготовка
 
2.1 Участь у щорічному шкільному психолого-педагогічному семінарі
Література з даної теми
 
ІІІ. Наукова професійно – методична підготовка
 
3.1 Робота  з фаховою літературою:
  науково – методичні журнали: _______________
  методичні посібники  ______________________
3.2 Підготовка до проведення  методичних заходів:
методичні об’єднання,  творчі групи, семінари, конференції, презентації, практикуми, тренінги, акції, фестивалі тощо.
ІV.  Робота над  проблемою
„___________________________________________________________”
 
4.1 Ознайомлення з літературою, з нормативними документами
4.2 Впровадження  даної проблеми в практику власної роботі
4.3 Участь у обласних   методичних заходах
4.4 Участь у районних  методичних заходах
4.5 Участь у шкільних   методичних заходах
4.6 Відкриті уроки_____________________________
__________________________________________
4.7 Відкриті позакласні заходи___________________
__________________________________________
4.8 Предметний тиждень
4.9 Взаємовідування уроків та заходів
V. Курси підвищення кваліфікації, навчання ІКТ
5.1 Проблема: «_______________________________», 
термін проходження
5.2 Тематика навчального курсу з ІКТ«___________», 
термін проходження
Співпраця з  районним методичним кабінетом
5.1 Проведення  районних методичних заходів:
Консультування 
  
 
План самоосвіти
вчителя ……………………………………..................
 ___________________
на 2013/2014 н.р
 
п/п .Зміст роботи Термін
виконання Форми
роботи Відмітка про виконання
1 Опрацювання законодавчих та нормативно-правових документів з питань            освіти ( додаток № 1). серпень конспект
2 Ознайомлення з тижневим навантаженням на 2008– 2009 н.р. серпень
3 Опрацювання навчальних програм з ………………………………… серпень
4 Опрацювання інструкцій та методичних рекомендацій щодо викладання ………………………………………………………………………………… серпень
5 Календарне  планування з навчальних предметів ………………………………
      серпень складання
планів
6 Опрацювання методичного забезпечення викладання предметів варіативної складової навчального плану:
     - ознайомлення з програмою спецкурсів…………………………………………
     - ознайомлення з програмою факультативів …………………………………… серпень складання планів
7 Опрацювання вимог щодо тематичного, семестрового і річного оцінювання навчальних досягнень учнів  та ведення записів у журналах з таких предметів: ……………………………………………………………………….. серпень конспект,
копія
 
8 Планування самоосвітньої діяльності у відповідності до плану науково-методичної роботи школи, графіка атестації та курсової перепідготовки вчителів. вересень складання планів
9 Планування участі у районних і шкільних формах методичної роботи.
вересень складання планів
10 Участь у районних методичних формах роботи:
……………………………………………… 
відповідно
до плану
.................
..............
 
11 Участь у шкільних методичних формах роботи:
1)  участь в роботі науково-методичної кафедри ………………………………
……………………………………………… відповідно 
до плану
.................
 
.................
...............
 
 
 
12 Вивчення нових наукових ідей, найактуальніших педагогічних проблем у відповідності до науково-методичної проблеми школи «____________________»   постійно конспект
копія
13 Вивчення передового педагогічного досвіду роботи   постійно
14 Робота над  індивідуальною методичною та  психолого-педагогічною проблемою      …………………………………………………… постійно
15 Курсова перепідготовка :  ……  рік за планом
16 Робота над       …..…курсовим  завданням  
17 Відвідування методичних оперативок. постійно
18 Організація роботи по підготовці учнів до участі у олімпіадах, конкурсах, турнірах   постійно
19 Участь у шкільній вчительській олімпіаді. травень
20 Підготовка до атестації у 20….   році.
Опрацювання педагогічної періодичної преси: ………………………………..
 
21 Відкриті уроки  
22 Індивідуальні форми роботи:
Участь у виставці педагогічних ідей та знахідок.
Участь у конкурсі „ Вчитель року ”.
Керівництво роботою творчої групи.
 
23 Система роботи по атестації у 2013-2014 н.р.
1. Опрацювання Типового положення по атестації педагогічних працівників.
2. Оформлення документації: заява, посвідчення про курсову перепідготовку.
3. Участь у методичній оперативці по питанню атестації.
4. Оформлення атестаційних матеріалів, опис досвіду роботи.
5. Вивчення адміністрацією системи роботи вчителя.
6. Перевірка стану ведення календарних планів, поурочних планів, класних журналів, виховних планів.
7. Відвідування адміністрацією уроків.
8. Творчий звіт.
 
Використані джерела
1. Зязюн І.А. Педагогічна майстерність. — К., 1997.
2. Падалка О.С., Нісімчук А.М., Смолюк І.О., Шпак О.Т. Педагогічні технології. — К., 1995.
3. Протасова Н.Г. Післядипломна освіта педагогів: зміст, структура, тен¬енції розвитку. — К., 1998.
4. Андрущенко В., Табачек І. Формування особистості вчителя в сучасних умовах // Політичний менеджмент. - 2005. - № 1 (10). - C.58-69
5. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В. Овчарук. – К.: «К.І.С.», 2004. – 112 с.
6. Альбеткова Р.І., Герке СІ. Та ін. Активні форми викладання літератури. — М.: Просвещение, 1990. — С. 115—167.
7. Жерносєк І.П. Науково-методична робота в загальноосвітній школі. — К., 1998. — С. 106—111.
8. А.М. Єрмола, О.М. Василенко Технологія організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами // Харків: Курсор, 2006. – С.313.
 

Д 

Немає коментарів:

Дописати коментар